Виникнення територіальних, просторових різновидів літературної мови.

Нотатки

 «Літературна мова в деяких випадках виявляється архаїчніша, ніж діалект». З цього погляду ознакою всіх розвинених літературних мов із давньою традицією є деяка штучність, застиглість їх лексичних, граматичних норм.

Проте з розвитком освіти, піднесенням культури розширюється соціальна основа літературної мови, а це, в свою чергу, спричиняє виникнення територіальних, просторових різновидів літературної мови.

Найчастіше мову звинувачують у тому, що вона занадто стандартизується, збіднюється, перетворюється на «канцелярит»……..

художнє мовлення завжди активізувало варіантні форми, конструкції, в нього сміливо вводились нелітературні форми, які могли ставати згодом і літературною нормою.

Отже, сучасна літературна мова взаємодіє з діалектами через посередництво усного літературного мовлення, яке відображає особливості загальномовної норми в її географічній проекції.

«Проникнення діалектної лексики в літературну мову вважається одним із джерел розвитку синонімії

, при цьому далеко не завжди розрізняються справжні синоніми і т. зв. абсолютні синоніми, або дублети, що виникають через проникнення в літературну мову діалектних слів». Дублети, що проникають у літературну мову, можуть мати діалектне і розмовне, просторічне походження. Від розмовних, просторічних дублетів літературна мова з часом звільняється, а діалектні дублети, усталюючись у різних сферах функціонування, можуть набувати стилістичних відтінків. 

Література

*  С. Я. ЄРМОЛЕНКО, СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРНА МОВА І ДІАЛЕКТИ

*  (Ключковський Б. Іван Огієнко і проблеми сучасного українського правопису // Український правопис і наукова термінологія: проблеми норми та сучасність. – Львів, 1997.)